Неділя Православ’я 

"Пречистому Твоєму образові поклоняємось.
Благий, просячи прощення наших провин, Христе Боже"
(Тропар).

Перша неділя Великого посту зветься неділею Православ'я. Про яке православ'я тут йде мова? Слово "православ'я", по-грецьки "ортодоксія", означає істинну віру і правдиве почитання Господа Бога. Тож мова тут не про православ'я, яке ми сьогодні розуміємо як противагу Католицькій Церкві, але про православ'я, яке було спільне для цілої Христової Церкви аж до розколу Східної і Західної Церкви за патріярха Керуларія в XI сторіччі. Православ'я, яке святкує ця неділя, це православ'я вселенсько-католицьке, його визнавала ціла Христова Церква перших віків у боротьбі проти єресі іконоборства. Тому неділя Православ'я це торжество цілої Церкви, Східної і Західної, це радісне святкування остаточної перемоги над іконоборством й иншими єресями.

Неділю Православ'я установив і наказав щорічно святкувати Собор у Константинополі 842 року. Мета цього свята — прилюдно й урочисто віддати честь і поклін святим іконам Ісуса Христа, Пречистої Діви Марії і святих. Оскільки перше торжество православ'я, себто прилюдне почитання святих ікон після осуду іконоборства, відбулося в першу неділю посту 842 року, то ця неділя до сьогодні залишилася неділею почитання святих ікон, хоч це торжество не має нічого спільного з Великим постом. — Погляньмо дещо ближче на історію іконоборства та причини встановлення неділі Православ'я.

ПОЧАТОК ІКОНОБОРСТВА

Визначна риса Східної Церкви — це давнє й особливе почитан­ня святих ікон Ісуса Христа, Божої Матері, ангелів і святих. Свя­тим іконам, подібно як і святим мощам, Христова Церква віддає великі почесті і пошану. Вона ставить їх у храмі для прилюдного почитання. Вона заохочує, щоб ми святі ікони почитали вдома та — у формі хрестиків чи медальйонів — носили на своїх грудях.

Святі ікони зазнавали прилюдної і приватної почести у Східній Церкві аж до панування візантійського цісаря Лева III Ісаврія (717-741). Під впливом двох єпископів з Малої Азії він осудив почи­тання святих ікон і вважав його за ідолопоклонство. Свою боротьбу проти святих ікон почав від того, що наказав забрати ікону Ісуса Христа з брами його палати. А відтак у 730 році він видав цісар­ський декрет, яким заборонив почитання святих ікон у цілій держа­ві. Цим декретом у Східній Церкві починається довга, завзята, болісна і кривава боротьба проти святих ікон, знана в Церкві під назвою іконоборства. Ця боротьба з невеликими перервами тривала понад сто літ і закінчилася світлим тріюмфом почитання святих ікон. Пригадаймо собі, брати і сестри, всіх тих, які нас образили, скривдили, або провинились супроти нас. 

ОСУД ІКОНОБОРСТВА

Дозвіл на почитання святих ікон приходить за цісаревої Ірини, яка 784 року усунула з уряду іконоборця-патріярха Павла, а на його місце наказала вибрати Тарасія (784-806). Він разом з цісаревою Іриною й Апостольською Столицею скликав у 787 р. собор до Нікеї. Цей собор відомий у Церкві як Сьомий Вселенський Собор. Пам'ять Отців цього собору наша Церква святкує в жовтні.

Собор у Нікеї за основу до свого догматичного рішення щодо святих ікон бере науку святого Йоана Дамаскина (к. 675-749), великого богослова Східної Церкви. Собор виразно підкреслює різницю між почитанням — адорацією, по-грецьки — "латрія", яке стосується тільки одного Господа Бога, і між почестю і пошаною, по-грецьки — "дулія", яку віддаємо Богородиці, ангелам і святим. Собор навчає, що святі ікони це тільки видимі символи невидимих осіб, яким віддаємо почесть. Почитаючи святі ікони, ми не почи­таємо паперу, полотна чи дерева, з яких зроблені святі ікони, тільки віддаємо честь тим особам, які на них зображені. Почитання святих ікон Собор ставить нарівні з почитанням святого Євангелія, хреста й мощей святих.

ТРІЮМФ ПРАВОСЛАВ'Я

… Дух богослуження неділі Православ'я — це дух радости, перемоги, тріюмфу та почести й пошани до святих ікон. "Сьогодні, вірні, радісно плещім руками, — сказано в каноні утрені у першій пісні, — і закличмо: "Які дивні діла Твої, Христе, і велика сила, що наше одномисліє і згоду встановив. Прийдіть, Богом просвічені, і святкуймо радісний день. Сьогодні небо й земля радіє, і ангельські чини та людей громади особливо празнують"…

А на утрені на хвалитних стихирах співаємо: "Днесь настав радісний день і повний утіхи, бо блищить ясність найправдивіших догматів, і сяє Христова Церква, прикрашена нині відновленням святих ікон і сяйвом образів, і Богові миле одномисліє вірних".

У восьмій пісні канона утрені читаємо: "Зберігаючи прадідні закони Церкви, пишемо образи Христові і Його святих та цілуємо їх устами, серцем і бажанням, взиваючи: "Благословіть усі діла Господні Господа".

Оголошення

  1. 1. Неділя - літургії без запису 8,10,12,17 год Благословення ікон
  2. 2. Можна записати імена своїх померлих на сорокоусти під час Великого Посту
  3. 3. Великопосний сюрприз від наших парафіян. Щодня, о 20 год., на нашій сторінці у фейсбук і на нашому парафіяльному ютюб каналі зявлятиметься один або одна із вас, тут присутніх парафіян, із духовною наукою на піст, і так 40 днів.
  4. 4. Храм буде відчинений для приватної молитві та сповіді щодня, крім четверга: 10-12, 15-18:30, коли у храмі чергує священик. У суботу і неділю храм відчинено протягом усього дня до 18:30.
  5. 5.    Заохочуємо слідкувати на новинами у фейсбук, бо можливі передбачувані зміни у графіку парафії залежно від розпоряджень органів державної влади.
  6. 6.    Закінчився курс із підготовки до таїнства подружжя. Можна записатися вже на наступний курс.
  7. 7.    У понеділок о 10:00 год. маємо прибирання нашого храму. Дякуємо всім, що зголошуються прийти і помогти у прибиранні.

Парафіяльний вісник 18.04.2021 (№49)

Попередня новина

Парафіяльний вісник 11.04.2021 (№48)

Наступна новина